Головна сторінка

Дебати Київські клуби Турніри Галерея Матеріали "Столиця" Форум

ДЕБАТИ


Суть гри

ДЕБАТИ – це командна, рольова інтелектуальна гра, в якій одна команда аргументовано доводить певну тезу, а інша – опонує їй. У ході гри команди змагаються між собою навколо визначеної теми. Обов’язок обох команд кваліфіковано та в межах певних часових рамок представити свою позицію, власні аргументи «за» чи «проти». Гру оцінює суддя (або кілька суддів), які й визначають переможця в раунді. Головне завдання команд – переконати в своїй правоті саме суддів. Зазвичай гравці мають на меті таки переконати суддю і виграти, але окремі індивіди одержують задоволення просто від самого процесу гри без цілі виграти…і це теж правильно.

Дебати дозволяють молоді обговорювати актуальні проблеми сучасності та інтелектуально розвиватись. Дебати – це місце зустрічі та спілкування.

Ця гра несе для її учасників значну практичну користь. Усі позитивні ефекти можна звести до кількох груп:

  • Розвиток критичного мислення – Дебати виробляють вміння аналізувати, виявляти сильні та слабкі сторони тих чи інших тез, виробляти оптимальне рішення з урахуванням наявних ресурсів, давати оцінку фактам та поєднати їх у тенденцію, оцінювати наслідки та результати дій з точки зору їх ефективності.
  • Розвиток структурного мислення – Дебати виховують вміння організувати мисленнєвий процес, структурно викласти свої думки, будувати логічні системи та конструкції та виявляти в них суперечності.
  • Розвиток риторичних навичок – Дебати сприяють оволодінню усним мовленням та мистецтвом переконання, надають навичок у складанні текстів промов та публічному виступі з ними, розвивають вміння тримати себе перед аудиторією.
  • Накопичення нових знань – Дебати дозволяють їх учасникам накопичувати та систематизувати нові знання з історії, права, культури, релігії, філософії, політики та інших сфер суспільного життя, крім того дозволяють опрацювати технології пошуку інформації та сприяють виробленню системного та об'ємного бачення проблеми.
  • Розвиток вміння працювати з людьми – Дебати виховують вміння працювати в колективі (команді, клубі), бути толерантними до протилежних думок, вислуховувати та розуміти контраргументи, повагу до людей.

Усі ці навички є корисними для юриста, політика, менеджера, журналіста та усіх інших гуманітарних професій.

Як і кожна гра, Дебати мають свої правила. Вони різняться в залежності від конкретного формату Дебатів, яких існує декілька. Формат – це різновид Дебатів, що виокремлюється властивими лише йому характеристиками та правилами: кількість гравців у команді; час та порядок їх виступів; змістовне наповнення промов; види тем, що граються в межах даного формату; певні загальновживані засоби доведення тем, що притаманні даному формату; завдання команд; обов'язки гравців. Світ Дебатів є досить різноманітним. У першу чергу це зумовлено різними особливостями в різних країнах світу. Ці особливості виявляються як на зовнішньому рівні – кількості гравців, час та порядок їх виступів, так і на внутрішньому рівні – специфіка тем та зумовлені нею обов'язки команд.

Ось основні найпоширеніші та найпопулярніші сьогодні дебатні формати (Детальний огляд форматів у розділі «МАТЕРІАЛИ»)

  • Дебати Лінкольна-Дагласа (Lincoln-Douglas Debate) – Дебати один-на-один,
  • Політичні дебати (Aмериканські Policy Debate ) – грають дві команди по дві особи,
  • Дебати Карла Поппера (класичні – ціннісні теми) – три проти трьох,
  • Політичний формат Дебатів Карла Поппера – три на три,
  • Австралійські дебати – три на три,
  • Американський формат Парламентських Дебатів – два на два,
  • Британський формат Парламентських Дебатів (British Parliamentary Debate або Worlds - офіційний формат Світових чемпіонатів) – змагаються чотири команди по дві особи,
  • Дебати Теда Тернера (Ted Turner Debate або Controversy Debate) – два на два та інші…

Зазначимо, що цей перелік не є вичерпним, свої, специфічні формати існують в різних країнах.

Історія

Дебати – гра, в яку грають студенти та школярі в усьому світі.

Перші Дебати виникли приблизно в один час у США та Великі Британії (десь на прикінці ХІХ-початку ХХ століття), їх популярність підвищилась після ІІ Світової війни, а піку своєї популярності у США Дебати досягли, починаючи з 1960-их років, після легендарних президентських теледебатів між Джоном Ф. Кеннеді та Річардом Ніксоном.

До речі, більшість американських президентів свого часу були непоганими дебатерами. Що стосується іншого світу, то спочатку Дебати були найбільш розповсюджені в країнах Британської Співдружності (Ірландія, Австралія, ПАР), проте у 1990-их роках стали популярними в усьому світі, що дозволило провести кілька світових чемпіонатів серед школярів та студентів. Відзначимо своєрідність розвитку Дебатів у США (та країнах-сателітах) і у Британії, що дає можливість говорити про дві різні дебатні «культури». Поряд з цим

Програма Дебати існує в усіх європейських державах, де використовуються як американський так і британський підходи в розумінні Дебатів, а також комбіновані (синтезовані підходи). В Україні Дебати з'явилися в середині 90-х, коли в країнах Центральної та Східної Європи почали грати в Дебати Карла Поппера, а згодом у Парламентські дебати. На сьогодні в Україні сформувався свій самобутній дебатний рух, частиною якого є Дебати в Києві.

Історія Дебатів у Києві

Дебати в Києві відповідно до загальновизнаної версії з’явилися 1994 року, коли на теренах України Фондом Дж.Сороса впроваджувалась Програма «Дебати Карла Поппера». Це слугує відправною точкою для Дебатів у Києві. За ці 9 років в України сформувалися «течії», що характеризуються своїм суб’єктним складом: шкільні та студентські, а також україномовні та англомовні Дебати. Місто-герой Київ – одне з найактивніших та прогресивних міст у дебатному середовищі України.

В Києві грають в такі дебатні формати: Дебати Карла Поппера (як ціннісні так і політичні теми) – шкільний формат, Парламентські Дебати (Американські та Британські) – грають студенти. Поодинокі експерименти з Дебатами Лінкольна-Дагласа, ТелеДебатами та Президентськими телевізійними дебатами “Буш - Ґор” не набули широкого розповсюдження. Окремою ігровою діяльністю київських дебатерів є участь в так званих «mooting competitions» (Moot Courts) – різновид судових дебатів, в які грають студенти-правники (однак розмежувальна лінія між Debate i Mooting досить суттєва).

Схема роботи програми «Дебати» на шкільному рівні полягала в наступному: на локальному рівні (в школах, ліцеях, гімназіях, будинках дитячої та юнацької творчості) створювались дебатні команди, клуби, що об’єднували кілька команд, які брали участь в місцевих (регіональних) дебатних турнірах, організованих регіональним дебатним центром, переможці (+призери) виходили на рівень національних (всеукраїнських) змагань, які влаштовувались національним дебатним центром. Окрім цього в самих клубів працювали тренери, постійно проходили заняття, тренінги, раунди, турніри. Київські дебатери брали участь в багатьох міжнародних змаганнях різного рівня та статусу в т.ч. у чемпіонатах Світу та Європи.

Студентські команди та клуби також грають за схемою «регіональний турнір – національний – міжнародний», разом з тим вони самостійно реєструються та беруть участь в міжнародних чемпіонатах, вишуковоючи власні та спонсорські кошти, а також організовують клубні вузівські та міжвузівські змагання. Віддаючи данину історичній справедливості, зазначимо, що перші турніри, тренери, дебатери, судді з’явилися завдяки Фонду “Відродження” та ІМЦ “Дебати”, адже перша організація започаткувала програму і “подарувала” Дебати Україні, а інформаційно-методичний центр опікувався Дебатами, зберігаючи аж до 2002 року монополію на Дебати. Можемо говорити, що вже виросло перше Дебатне покоління, адже у колишніх школярів-дебатерів уже народжуються діти. Відбувся перший віковий та світоглядний перехід від шкільних до студентських Дебатів, від студентських – до функціонерської роботи.

Дебати не стоять на місці, вони живуть та динамічно розвиваються. Дебатери набувають ігрового та тренерсько-суддівського досвіду. З’являються нові гравці, команди, клуби; деякі, натомість, зникають.